• Ukrainian
    • English

Майданек

Папа Іван Павло ІІ сказав про Майданек так:
“Хай це буде пам’яттю для всіх поколінь, що людина не може стати для людини катом, повинна залишатися для людини братом”

Майданек є пам’яткою, яка створена на території колишнього концтабору Гітлера. Щоб налаштувати вас, читачі, на певний лад, мушу сказати, що це місце, де радощі життя зникають, і ти розумієш, що будь-хто, і просто з власного бажання, може приректи тебе на смерть.

Я побувала на Майданку двічі. Дерев’яні бараки, акуратно викладені доріжки, будівля де зібрані особисті речі в’язнів – все це зараз лиш частина музею, але більш як півстоліття тому, це була частина життєвої дороги мільйонів невинних людей, які так багато не встигли зробити, не долюбили, просто не дожили. Гнітюче враження склав на мене барак із взуттям, стоячи перед яким починаєш розуміти масштаби трагедії XX століття. Заходиш туди і розумієш всю безвихідь становища. Мене не полишало бажання скоріше вийти з того місця. Специфічний запах, обдерті подекуди стіни, ржаві труби мають не надто обнадійливий вигляд. А відчуття, які я переживала в бараку з “спец ефектами”, описати немає слів. Огортає суцільний жах від молитов перед стратою, що линуть різними мовами з гучномовців. Огортає всю тебе почуття, навіть сильніше за жах, коли чуєш, як у матері забирають дітей на розстріл, лиш тому, що вони не придатні до праці, а вона благає розстріляти її також. Я була вражена дізнатися, що “офісна частина” концтабору знаходилась в приміщені крематорію, в якому спалювали тіла в’язнів. Колючий дріт довкола території та відчуття неминучої смерті – ось що було частиною існування привезених сюди людей.

На території цього музею було знято багато фільмів. Це такі фільми, як “Солдати свободи” режисера Юрія Озерова, “Секрет Енігми” режисера Романа Вьончека та багато інших документальних фільмів. У березні 1980 року  команда телебачення з Одеси зняла документальний фільм, що базувався на воєнних спогадах Павла Домбка, діяча збройного підпілля, партизана, в’язня табору на Майданку. Це був перший випадок співпраці української сторони з Любліном. На цьому співпраця не завершилась. Польські режисери зняли фільм “Парох Майданку”, що розповідає історію життя українського греко-католицького священика Омеляна Ковча, який був спалений у крематорії Майданку 25 березня 1944 р. Отець Омелян до останнього дня життя сповідав та причащав в’язнів концтабору. Папою Іваном Павлом ІІ він був возведений до лику блаженних 27.06.2001 р.

Вже традиційною є щорічна молитва Хресної Дороги на Майданку, на яку збираються віруючі різних конфесій. І не важливо яка погода, християни роздумують про страждання Христа саме тут….і не даремно.

Відвідати музей можна щодня окрім понеділка з 9:00 до 18:00. Також можливо мати екскурсію з гідом, про що ви можете домовитися заздалегідь зателефонувавши за номером (+48) 81 710 28 33 .