• Ukrainian
    • Polish
    • English

8 фактів, які ви повинні знати про „простір свободи, безпеки та юстиції”

  • Вперше концепцію простору свободи, безпеки та юстиції (ПСБЮ) було закріплено та визначено в Амстердамському договорі 1997 р. Відповідно до ч. 4 ст. 2 цього договору ПСБЮ – це простір, в межах ЄС, в якому «забезпечено вільне переміщення осіб і водночас належні заходи щодо контролю на зовнішніх кордонах, притулку, імміграції, запобігання злочинності та боротьби проти неї».
  • Слід зазначити, що договором, підписаним в містечкуШенгені (Люксембург) 14 червня 1985 р., Бельгія, Люксембурґ, Нідерланди, Німеччина та Франція погодилися поступово скасовувати контроль на спільних кордонах і запроваджувати свободу пересування для всіх громадян країн ЄС, які підписали цю угоду, інших держав-членів та громадян третіх країн. Шенгенська конвенція доповнює відповідні внутрішні заходи і підлягає ратифікації в національних парламентах.
  • Аcquis[1] Schengen був реалізований відповідно до Амстердамського договору, і набрав чинності з 1999 року.
  • Варто зазначити факт, що членство в ЄС не означає автоматичного членства в зоні Шенген. Держава- кандидат повинна виконати деякі умови, що передбачені законом, щоб приєднатися до зони. Для прикладу, Польща стала членом ЄС в 2004 р., та у 2007 р. вступила в зону Шенген.
  • Законодавство та політика ЄС щодо міграції створюється за допомогою вторинних законодавчих актів[2]: постанов і директив. Варто зазначити, що нормативні акти не повинні бути перенесені в національну правову систему. Як правило, вони набувають чинності з моменту опублікування в Офіційному правовому журналі ЄС. Цих актів немає в польському журналі законів, проте, вони виконуються польською владою та адміністративними органами, хорошим прикладом є Шенгенський Прикордонний кодекс.
  • Однак, директиви вимагають транспозиції в національне законодавство і найчастіше це відбувається у формі прийняття парламентом нових законів. До прикладу візьмемо asylum package (директива, що регулює надання міжнародного захисту) здійснюється відповідно до Закону про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща, а також відповідно положень Закону про іноземців.
  • В даний час, ЄС стикається з міграційною кризою. Основою європейської міграційної політики є Європейська Програма з міграції – це документ, який був прийнятий Європейською комісією 13 травня 2015 р. За останні роки були такі багаторічні програми, як Tampere, Hague and Stokholm Programme, що були прийняті Європейською Радою.
  • Слід також додати, що в сфері міграції та надання притулку, працюють адміністративні органи, так звані Європейські Агенства Міграції – це EASO[3], розташоване на Мальті та Агентство Європейської Прикордонної та Берегової Охорони (Frontex), зі штаб-квартирою у Варшаві.

Цікаву інформацію знайдете тут


[1] Правова система Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ.

[2] До актів вторинного права відносяться акти, що видаються інститутами Союзу, а також всі інші акти, що приймаються на основі засновницьких договорів.

[3] The European Asylum Support Office – агентство, створене постановою Європейського союзу 439/2010 з метою зміцнення співробітництва держав-членів ЄС з питань міграції та надання притулку.