Всі ми родом з дитинства, і кожен з нас мріяв дочекатися справжнього дива, потрапити у казку. І саме такою казкою оповите Різдво. Не дивно, що саме зі свята Святого Миколая починається дивовижний період чуда, тепла та добра. Дива трапляються лиш там, де в них вірять. А чи знаєш ти, що зустрітися із чудом може кожен? Чарівні резиденції Святого Миколая розташовані в багатьох країнах світу. Хочеш потрапити у казку? Вирушай у подорож, і так:

• Дім Санта-Клауса на Алясці, в Сполучених Штатах Америки, розташований у містечку Норт-Поул.
• Ціле село Санта Клауса та парк розваг «Санта-парк» знаходяться на Полярному колі, у місцевості Рованіемі, що в Лапландії у Фінляндії.
• Є й поштове відділення Санти у Норвегії, щознаходиться в місті Дрьобак.
• Данський Санта-Клаус мешкає в Гренландії, його дім-резиденція розташована у містечку Нуук.
• Містечко Мура, що у Швеції славиться парком розваг Santaworld, де теж можна зайти в гості до Санти.
• Білоруські дітлахи відвідують Діда Мороза в Національному парку «Біловезька пуща».
• Маєток Святого Миколаяможна знайти і в Україні, у Пістині. Проте, це не єдина українська резиденція Святого Миколая.

Кожен край має свого неповторного старця, що приносить діткам подарунки.  Австралія, США та Канада мають милого Санта Клауса. Американський дідусь носить ковпачок і червону курточку, палить трубку, подорожує повітрям на восьми оленях і входить в будинок через димар. До речі, саме поет Климент Кларк Мур придумав запрягти в сани Санта Клауса вісім північних оленів. В 1860 році карикатурист Томас Наст вперше намалював Санта Клауса товстеньким, стареньким, бородатим, в окулярах, в червоному ковпаку і з люлькою в роті дідусем. Цікавим є той факт, що  існуючий нині зовнішній вигляд Санта Клауса належить пензлю американського художника Х. Сандблома,  який в 1931 році намалював  серію малюнків для реклами Coca-cola.

Подорожуючи далі довкола світу, дізнаємося, що Австрії подарунки приносить золотоволосий хлопчик Крісткінд. Англійські діти одержують подарунки від Батечка Різдва. Бельгію, Польщу та Україну відвідує Святий Миколай. Діти Греції та Кіпру з нетерпінням чекають Святого Василя. Данія вітає Юлеманден, що перекладається як чоловік Різдво. Він часто зображений як невеличкий, бородатий чоловічок, одягнений у сіре вбрання та червоний капелюх. В Італії мешкає Бабо Наттале. Окрім нього, до слухняних дітей приходить добра фея Бефана і дарує подарунки. Пустунам ж дістається вуглинка від чарівниці Бефани.  Іспанія  має Папа Ноеля.  В Нідерландах шанують  Сiнтерклааса. В Норвегії до діток приходять маленькі домовички Ніссе. Ніссе носять в’язані ковпачки і люблять смачненьке.

Традиційно, Росія має Діда Мороза та його внучку-помічницю Снігуроньку. Він трохи суворий на вигляд. Дід Мороз носить шубу до землі і високу шапку, в руках у нього крижана палиця і мішок подарунків. У російського дідугана теж своя історія. Під час антирелігійної кампанії в СРСР у 20-х роках XX століття, Різдво з радянського календаря викреслили, а Дід Мороз, який спочатку розглядався як персонаж словянської міфології, був заборонений. Газети називали персонажа знаряддям пропаганди експлуататорських класів. Снігурка, що спочатку була літературним персонажем, теж підпала під заборону. Цікавим  є те, що й ялинка теж була заборонена, як релігійний символ Різдва. Це продовжувалось вісім років, проте кампанія проти Різдвяних свят, як цього й слід було чекати, провалилася. Натомість, радянська влада вирішила адаптувати ці символи до соціалістичних реалій. У 1935 році дозволили ялинку, як символ саме Нового року, а  від 1937 року світський Дід Мороз був легалізований замість Святого Миколая.

Ну, що ж покидаємо Росію, та відправляємося далі. Румунія теж має свого власного доброго старого Мош Джеріле. У Фінляндії дідугана звуть Йоулупуккі. Таке ім’я йому дане не дарма: «Йоулу» означає Різдво, а «пукки» – козел. Багато років тому Йоулупуккі носив одяг з цапової шкури та подарунки розвозив на козлі, звідси й назва. У Франції є  Пер Ноель. Французький «Дід Січень» ходить з палицею і носить крислатого капелюха. В Чехії подарунки слухняним діткам дарує Дід Мікулаш. У Швеції у діда три імені: Юлніссан, Кріса Крінгл і Йолотомтен.

Отож, хто він, той святий гість з неба, на котрого так чекають діти? Та як би цього старця не називали, правда лиш одна, реальним прообразом сучасного російського Діда Мороза, чи фінського Йоулупуккі є один з найшанованіших святих християнської церкви,  Святий Миколай, архієпископ Мир Лікийських, та чудотворець.

За старовинним переказами в IV ст за часів імператора Костянтина в місті Міри жив молодий чоловік на ім’я Миколай. Це був рано осиротівший син багатої родини. Дізнавшись, що хтось терпить нужду, юнак підкладав на поріг або в будинок бідняка гроші або речі, яких тому бракувало. До наших днів дійшла легенда про бідну дівчину, яку не міг взяти за дружину її коханий через відсутність приданого. Миколай підклав їй під подушку потрібну суму грошей, щоб весілля відбулося. Щаслива наречена розповідала всім про чудо і запевняла, що в її долю втрутилися ангели.  Саме тому, незаміжні дівчата вважають Святого Миколая своїм покровителем та моляться до святого, просячи хорошого чоловіка та доброї долі.

 Миколай робив добро анонімно. Але одного разу городяни таки простежили за Миколаєм і все з’ясували. З тих пір він став єпископом цього міста. Багато добрих справ зробив єпископ Миколай за час свого земного життя, але ще більше зміг подарувати людям після відходу в інший світ. Його мощі виявилися нетлінними, мироточивими і здатними зцілювати хворих. Церква канонізувала Миколая, а люди стали почитати його як головного свого заступника і покровителя. Кілька разів мощі Миколая Чудотворця було науково досліджено, аби підтвердити їхню автентичність. Як виявилося, це успішно вдалося, включно з 3D-реконструкцією образу святого.

Своїм небесним покровителем єпископа Миколая одразу почали вважати ті, кому він допомагав за життя, а це діти, сироти й убогі. Всі вони, з вірою звертаючись до Миколая за допомогою, часто ставали свідками дивовижних справ. Святий Миколай був найвідомішим святим у Європі. Його поважали однаково й католики, й протестанти, навіть попри те, що Мартін Лютер свого часу хотів узагалі скасувати всіх Святих.

В Україні святкування відбувається 19 грудня. А подарунки Святий розносить в ніч з 18 на 19 грудня. Для українців із давніх-давен Миколай вважається заступником простого люду. Цікаво, що ім’я в перекладі з грецької означає “перемога народу”.  Здавна в Україні це свято було значущим та веселим. У селах все відбувалося масштабно. Організовувався вертеп, ярмарки, співалися колядки та пісні. В українській традиції, Святий Миколай супроводжується  янголами та чортиками, які говорять йому, як поводили себе українські дітлахи.

Ймовірно, ця традиція пішла із середньовічної Німеччини, де саме напередодні цього свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом це почали робити таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса та Святого. Трохи згодом подарунки урізноманітились, почали дарувати й ласощі: горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами.  Шкільне приладдя та іграшки клали в нові чи начищені та полагоджені старі черевики, які ставили поблизу камінів, чи у панчохи, які вішали на каміни. Діти свято вірили, що Святий саме через димар закидає в дім подарунки. За німецькими легендами, Ніколаус завжди бере чотириногого помічника, віслючка, що походить з тієї ослячої родини, в якій від пра-пра-пра-прадідів тягнеться неперервна родова лінія. Тобто вважалося, що віслюк веде свій рід від осла, на якому Ісус Христос святково в’їжджав у Єрусалим напередодні Розп’яття.

В Голландії діти вірять, що Святий Миколай щороку приїжджає в Роттердам на кораблі з Іспанії, яка уособлює «теплі країни». Згідно іспанської традиції, Миколай в’їжджав у місто на коні у супроводі «Чорних Пітів», помічників-негренят, а сам Святий у червоному вбранні католицького єпископа й з єпископською палицею, обдаровував діток, їздячи країною. Сьогодні, на основі цієї легенди, щороку відбувається театралізоване дійство. Подарунки в Голландії даруються анонімно, причому кожен з них супроводжується віршами про адресата, які нібито написані самим Святим Миколаєм.

В Польщі, 6 грудня Святий Миколай розносить подарунки.Діти напередодні ввечері вішають чисті білі панчохи, сподіваючись, що вони будуть наповнюватися  горіхами і мандаринами, але не вугіллям.  І тут, Святий Миколай теж приходить як єпископ в яскравому одязі, несучи золотий посох, що нагадує гак пастуха. Спустившись з небес з Ангелом помічником, Святий Миколай мандрує пішки, залишаючи подарунки слухняним діткам.

Всі Старці – Чудотворці мають одну місію, приносять подарунки та відчуття казки в дім, але кожен робить це по-своєму. Під ялинку кладуть подарунки російський  Дід Мороз та американський Санта Клаус. У шкарпетках знаходять подарунки малі англійці та ірландці, а в черевиках малеча з  Мексики.  Пер Ноель закидає подарунки в димохід у Франції, а в Іспанії залишає пакунки на балконі. У Швеції Святий підкладає подарунки до грубки, а в Німеччині залишає їх на підвіконні.

Ось такі різні  традиції та звичаї пов’язані із святкуванням цього великого Святого. Бажаю всім відчути присутність чуда та казки, і не тільки під час Різдвяно-новорічних свят.

Ірина Іляшевич